Певна частина українців скоріше всього знають її як художницю, фольклористку, народну письменницю – Параска Плитка-Горицвіт (1927–1998). Але більший інтерес сьогодні прикутий до її фотографій.

Під псевдонімом Горицвіт вона писала казки, вірші, створювала книги, скульптури, робила етнографічні замальовки, займалася живописом, графікою.

Її книги існують в одному примірнику: нею створені, від руки написані і власноруч надруковані, а також власноруч переплетені.

Великих рукописних фоліантів обсягом по 500 сторінок кожна Параска Плитка-Горицвіт написала близько 50-ти, а маленьких – близько тисячі.

Плитка-Горицвіт передбачала недбалість у ставленні до її творчості по її смерті. Тому для книжок зробила паперові футляри, які захищали рукописи, а написані ікони дарувала людям.

Письменниця не дочекалася за життя жодної друкованої книжки, хоч і мріяла про те. По її смерті вдалося видати дві з них – «Милу книжечку» й «Народні перекази».

Про фотографку Параску Плитку-Горицвіт заговорили відносно недавно. Її біографічна історія та історія її фото- та художнього архіву дійсно заворожують.

Художниця народилася в 1927 році в сім’ї коваля Штефана Плитки і його дружини Анни, яка була вишивальницею. Відомо, що Параска закінчила лише чотири класи школи, але змогла отримати домашню освіту. Вона добре співала, грала на різних музичних інструментах (які сама згодом виготовляла), володіла технічними знаннями, говорила на іноземних мовах. В 16 років поїхала до Німеччини, де стала займатися домашнім господарством в німецькій родині. Потім повернулася в рідне село і приєдналася до Української повстанської армії. Вона працювала зв’язковою під псевдонімом «Ластівка».

Коли радянські війська зайняли територію Західної України, багато повстанці були заарештовані — так сталося і з Плиткой-Горицвіт. Художниця пройшла 10 років сталінських таборів, після чого майже все життя прожила в гуцульському селі Криворівня (Івано-Франківська обл.).

У маленькій хаті на Параска Плитка-Горицвіт створювала книжки, малювала ікони, вирізала витинанки та робила тисячі фото гуцулів.

Захоплювалась індійською філософією, серед написаних нею портретів є Махатма Ганді, писала листи до Індіри Ганді. Писала твори про індійську культуру, ілюструючи їх своїми малюнками. Художниця листувалася з радіо Делі, отримувала звідти книги і газети і написала фантастичну книгу про пригоди гуцулів в Індії, вигадавши для неї спеціальний алфавіт — суміш санскриту і грузинського прислівника.

На її знімках зображено життя цілих поколінь односельців – дні народження, свята, релігійні обряди і похорони, фотографувала художниця довколишні краєвиди. Світлини роздавала людям, то ж майже у кожній хаті у Криворівні можна побачити роботи Параски.

Довгий час її архів вважався загубленим, але у 2015 році його знайшли в будинку Параски, під ліжком. Це були величезні коробки з негативами, частина з яких виявилася зіпсована часом і грибком. Їх відреставрували, зафіксували, оцифрували, виконавши величезну роботу. Зараз група дослідників займається систематизацією врятованого фотоархіву, в якому налічується близько 4000 знімків.

#bibliohub
#центральнаміськабібліотеказапоріжжя #Запоріжжя #книга
#зустріч #друзі #спілкування #відпочинок #гарнийнастрій #читатимодно #надзвичайналюдина #ПараскаПлиткаГорицвіт

Оставить комментарий